- скулений
- —————————————————————————————ску́ленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скулений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скулити II. 2) у знач. прикм. Який зіщулився, скорчився (від холоду, болю, страху і т. ін.). || Який зсутулився, згорбився … Український тлумачний словник
скоцюрбений — на, не, Ол. Скулений, дуже зігнутий, окривлений, скоцюрблений … Словник лемківскої говірки
стулений — на, не, Пн. Зібганий в клубок; скулений. Стулены п ястукы тримав готовы до биткы … Словник лемківскої говірки